- вибивання
- —————————————————————————————вибива́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибивання — я, с. Дія за знач. вибивати 1 3), 5 10) … Український тлумачний словник
вибивальний — а, е, тех. Признач. для вибивання. Вибивальна машина … Український тлумачний словник
вибивка — и, ж. 1) тех. Дія за знач. вибивати 1). 2) Пристрій для вибивання, виштовхування чого небудь звідкись … Український тлумачний словник
вибиття — я/, с. Те саме, що вибивання … Український тлумачний словник
вибійний — а/, е/. Стос. до вибивання. •• Вибійни/й молото/к гірн. механізований пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід, твердих ґрунтів і т. ін … Український тлумачний словник
пиловидалення — я, с. Видалення, вибивання пилу … Український тлумачний словник
праник — а, ч. Дерев яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання … Український тлумачний словник
рентгеноелектронний — а, е. 1) Стос. до випромінювання рентгенівських променів речовиною, яку бомбардують прискореними електронами. 2) Стос. до вибивання електронів з атомів опромінюванням їх рентгенівськими променями … Український тлумачний словник
карбування — Загальна назва технік художньої обробки металевих виробів (чеканка, вибивання, штампування) … Архітектура і монументальне мистецтво
дзюравниця — ці, ж. Сб. 1. Машина для вибивання дірок в металевих плитах. 2. Канцелярський дірокол … Словник лемківскої говірки